Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Протягом першого року на посаді президента України Володимир Зеленський виконав 86 обіцянок и провалив 50, тоді як його попередник Петро Порошенко виконав 30 обіцянок і провалив 19. При цьому Зеленський за рік наобіцяв вчетверо більше, ніж Порошенко. Якщо взяти всі передвиборчі, програмні та поточні обіцянки, то за рік у Зеленського набігло аж 435 обіцянок, водночас на рахунку п’ятого президента за такий самий період було зафіксовано 139 публічних зобов’язань. Такі дані моніторингу аналітичного порталу «Слово і діло».
Зеленському вдалося виконати обіцянку, що до земельного законодавства будуть внесені зміни щодо запуску ринку землі. На початку березня 2020 року в одному з інтерв’ю він запевнив: «Я взяв на себе зобов’язання ухвалити закон про землю й закінчити з банківським законом – ми це зробимо». 31 березня Рада ухвалила, а 28 квітня президент Зеленський підписав Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення».
Документ передбачає формування законодавчого поля для запровадження ринкового обігу земель сільськогосподарського призначення. Ринок землі має запрацювати з 1 липня 2021 року.
Не виконав шостий президент обіцянку провести велику приватизацію десятків об’єктів. Про це він заявив під час економічного форуму в Маріуполі в жовтні 2019 року та обіцяв провести приватизацію найближчим часом.
Після внесення змін до держбюджету-2020 у квітні очікуваний дохід від приватизації було зменшено на 11,5 мільярда гривень – до 500 мільйонів гривень. Для порівняння, вартість будівництва «мосту-довгобуду» в Запоріжжі становить 11,9 мільярда гривень.
При цьому станом на середину квітня 2020 року жоден об’єкт великої приватизації не приватизовано. Отже, «найближчим часом» велику приватизацію навіть не вдалося запустити, тому обіцянка провалена.
Виконав Зеленський свою передвиборчу обіцянку зробити все можливе для повернення українських моряків, які були захоплені в полон росіянами в Азовському морі. Після тривалих переговорів 7 вересня 2019 року відбувся обмін полоненими та ув’язненими між Україною та Росією. Всього додому повернулося 35 українців, серед них усі 24 українських моряки.
Шостий президент провалив обіцянку позбавити депутатського мандата та виключити з партії нардепа Романа Іванісова, якщо підтвердиться, що він був засуджений за зґвалтування неповнолітньої. «Якщо завтра буде хоч один факт, хоч щось, я змушу цю людину скласти мандат і піти з партії. Ви знаєте, що вже двох людей ми відправили. Це, напевно, буде третя людина, якщо вона причетна», – заявив Зеленський.
Станом на кінець другої сесії Ради IX скликання Романа Іванісова позбавили членства у фракції та партії «Слуга народу». Але за законом Іванісов має право залишатися позафракційним безпартійним народним депутатом. Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив про неможливість вплинути на народного депутата Романа Іванісова щодо позбавлення його мандата.
У передвиборчій програмі Зеленського та під час каденції було декілька обіцянок щодо діджиталізації країни, які вже вдалося реалізувати. Зокрема, президент запевнив, що за допомогою смартфона громадяни України зможуть посвідчувати особу.
15 квітня 2020 року Кабмин ухвалив постанову про запуск експериментального проєкту щодо застосування паспорта громадянина України у формі картки в електронному вигляді та паспорта громадянина України для виїзду за кордон в електронному вигляді. Проєкт триватиме у 2020-2021 роках.
Паспорти у смартфоні офіційно є цифровими аналогами паперових документів. Вже понад 17 тисяч українців тестують е-паспорти, а за 2 місяці відповідно до постанови уряду вони мають стати доступними в мобільному застосунку «Дія».
Коли почалась епідемія коронавірусу та довелося переглянути держбюджет на 2020 рік, Зеленський запевнив, що гроші на наукову діяльність залишаться недоторканими: «Жодних скорочень не зазнають зарплати вчителям, стипендії студентам та видатки на наукову діяльність».
Але обіцянка була провалена, тому що фінансування наукової і науково-технічної діяльністі закладів вищої освіти та наукових установ зазнало скорочення на 11,5 мільйона гривень. Фонд президента України з підтримки освіти, науки та спорту повністю позбавили фінансування (-500 мільйонів гривень). Забезпечення діяльності Національного фонду досліджень скорочено на 225,5 мільйона гривень. Програму підтримки пріоритетних напрямів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок у закладах вищої освіти повністю позбавили фінансування (-400 мільйонів гривень).
Щодо обіцянок Петра Порошенка, то протягом першого року своєї роботи він виконав програмну обіцянку – якнайшвидше підписати економічну частину Угоди про асоціацію з ЄС, яку він повторив під час інавгураційної промови. 27 червня 2014 року під час саміту голів Європейського союзу в Брюсселі президент Петро Порошенко підписав економічну частину Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом. Зазначимо, що політична частина була підписана 21 березня прем’єр-міністром України Арсенієм Яценюком. Як виконується Угода про асоціацію з ЄС, ми писали тут.
Порошенко провалив іншу передвиборчу обіцянку – в разі перемоги на виборах одним із перших внесе до Ради законопроект про референдум. Але протягом 4 та 5 сесій VII скликання, а також усіх дев’яти сесій VIIІ скликання Порошенко так і не подав до парламенту обіцяну законодавчу ініціативу.
Вдалося п’ятому президенту реалізувати передвиборчу обіцянку про збільшення чисельності української армії. «Не маю жодного сумніву в тому, що на сьогоднішній день треба збільшити військо, його фінансування, професійну підготовку. Я підтримую необхідність відновлення призову до українського війська», – написав він у Facebook 2 травня 2014 року.
12 грудня 2014 року під час години запитань до уряду у Верховній раді міністр оборони України Степан Полторак повідомив, що чисельність Збройних сил України в 2013 році становила 130 тис. осіб і була збільшена до 232 тисяч, а в планах – довести чисельність Збройних сил до 250 тисяч осіб.
Відповідно до Закону України «Про чисельність Збройних Сил України» від 5 березня 2015 року чисельність Збройних Сил України передбачена в кількості, яка не перевищує 250 тисяч осіб.
Порошенко провалив обіцянку, яку він дав 8 липня 2014 року, що його мирний план буде реалізований у Луганську й Донецьку. «Немає жодних сумнівів, що мирний план буде імплементовано. Він знайшов підтримку у всьому світі, він підтриманий у Слов’янську, Дружківці, Костянтинівці та Артемівську. Буде він підтриманий і в Донецьку, і в Луганську», – заявив Порошенко під час робочої поїздки до Слов’янська.
Нагадаємо, 16 червня 2014 року РНБО підтримала план президента України з мирного врегулювання ситуації у східних регіонах України. План було впроваджено з 22:00 20 червня 2014 року. Він складався з 14 пунктів. Але цей план не вдалося реалізувати в Донецьку, Луганську та на інших захоплених територіях. Вже 5 вересня у Мінську було укладено угоду про тимчасове перемир’я у війні на сході України («Перша Мінська угода»). Проте і після цієї угоди бойові дії продовжувались.
Раніше «Слово і діло» склало топ виконаних і провалених обіцянок Зеленського за рік на посаді президента.
Також ми проаналізували динаміку обстрілів на Донбасі за рік президентства Зеленського.
