Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Вице-президент американской компании-импортера сжиженного газа Джулиан Хаммонд рассказал OilPoint о деньгах на 20-летний газовый проект, тяжелых переговорах с правительством и расширении мощностей газотранспортной инфраструктуры Украины. (укр)
Наприкінці травня стало відомо про предметний інтерес американських газових компаній до імпорту скрапленого газу в Україну.
Представники Міністерства енергетики України повідомляли, що в Кабміні на фінальній стадії погодження перебуває меморандум з компанією Louisiana Natural Gas Export. Згодом він був ухвалений, але урядовці направили документ на одноденне доопрацювання, яке у підсумку затягнулось майже на місяць.
Сама ідея залучити на український ринок американський ресурс, враховуючи складні стосунки «Газпрому» з європейськими газовими трейдерами, виглядає цілком доцільно.
Тим не менш, учасники ринку поставились до неї доволі скептично. Серед основних претензій – відсутність у потенційного постачальника технічних можливостей для експорту великої кількості газу, нікому невідомі кінцеві бенефіціари та дорожнеча проекту.
Не вірить в ідею і голова «Нафтогазу» Андрій Коболєв, який заявив, що НАК не братиме участі в проекті через комерційні ризики.
Тим не менш, в LNGE впевнені, що проект буде успішним, і кажуть, що вже встигли залучитися підтримкою Президента Володимира Зеленського.
В інтерв’ю OilPoint віце-президент компанії Louisiana Natural Gas Export Джуліан Хаммонд розповів про справжніх власників компанії, непрості перемовини з українським урядом, будівництво інтерконнектора між Україною та Польщею та кошти на реалізацію проекту.
Про власників компанії LNGE та українських партнерів компанії
– Після інформації про спільний проект українського уряду з LNGE, в ЗМІ було багато критичних висловлювань щодо вашої компанії. Для вас це стало несподіванкою?
– Ні, не стало. Ми розуміли, що на українському ринку газу є велика конкуренція, багато постачальників. Було очікувано, що вони не зрадіють появі нового потужного гравця.
– Виникають питання до структури та форми власності LNGE. Зокрема, ЗМІ писали, що компанія знаходиться в управлінні сервісної компанії Capitol Services…
– Це абсолютно не відповідає дійсності! У нас є дві юридичні особи: компанія Global Energy Megatrend, яка базується в Лондоні, володіє компанією LNGE (Louisiana Natural Gas Exports).
– Хто є кінцевими власниками компанії? Директори і члени правління?
– Так, переважно усі вони є співвласниками компанії чи інвесторами.
– Хто відповідає в LNGE за український напрямок і хто брав участь в переговорах з українською стороною?
– У компанії проектом займаюсь я та Роберт Бенш. Я приїжджав в Україну ще наприкінці минулого року, починав роботу. У лютому ми з Робертом, а також наш СЕО Бен Бланшет зустрічались з представниками Міністерства енергетики і захисту довкілля.
– Хто з українського боку брав участь у переговорах і конкретно відповідав за співробітництво?
– Безпосередньо в переговорах брав участь Олексій Оржель (екс-міністр енергетики. – Ред.), він же у березні цього року підписав з нами лист про наміри.
Сам меморандум про співпрацю ми обговорювали безпосередньо з Кабінетом міністрів, його підписантом буде прем’єр-міністр.
– Як змінились ваші стосунки з українською стороною після зміни уряду?
– Найбільше на роботу вплинула епідемія коронавірусу, адже карантин ввели майже одразу після того, як змінився уряд. Але глобально нічого не змінилося, зараз процес є таким же, як і раніше.
Проект меморандуму «гуляв» Кабінетом міністрів з березня минулого року. Лише нещодавно в.о. міністра енергетики Ольга Буславець винесла його на засідання уряду «з голосу».
Це було для нас несподіванкою, адже остаточний проект меморандуму ми ще не бачили, хоча переговори закінчились в березні. Він проходив «внутрішні» процеси в Кабміні. І в тому, що його винесли на Кабмін, – ми бачимо позитив.
– Коли очікувати підписання меморандуму? Що до цього ще необхідно?
– Ми очікуємо підписання меморандуму якомога швидше. Важко прогнозувати, але ми сподіваємось впродовж наступних двох-чотирьох тижнів мати підписаний документ.
Кабмін прийняв рішення підписати меморандум і дав центральним органам виконавчої влади один день на доопрацювання. Це триває вже третій тиждень.
Ми не знаємо, які правки вносяться. Зазвичай це якісь технічні моменти. Фінальну версію меморандуму ми побачимо тільки тоді, коли Кабмін нам її надасть. Розраховуємо, що суттєвих правок не буде, адже тоді доведеться перезапускати переговорний процес.
– З українського боку партнерами LNGE можуть стати «Нафтогаз» або «Магістральні газопроводи України». Андрій Коболєв скептично оцінював потенційну співпрацю, а МГУ є власником української ГТС і за законодавством не може паралельно здійснювати імпорт газу. Хто ще може бути задіяний у проекті?
– Ми розраховуємо, що Кабінет міністрів нам скаже, хто буде стороною чи сторонами під час наступних кроків – хто буде укладати угоди з українського боку.
Україна дуже відрізняється від інших країн, з якими мені доводилось укладати подібні домовленості. Ми чекаємо рішення вашого уряду.
– Йдеться виключно про державну компанію чи розглядаються і приватні?
– Ми будемо проводити переговори з тим, кого визначить Кабінет міністрів. Ми поки не знаємо, хто це може бути.
– Говорилося, що українська сторона виступить як партнер вашої компанії. Можете пояснити детальніше про її роль – яким буде це партнерство?
– Оскільки угода передбачатиме продаж американського скрапленого газу через Польщу в Україну, то сторона, з якою ми будемо працювати – буде та установа, яка буде закуповувати цей газ.
Друга частина проекту стосується інфраструктури, яку треба побудувати для його реалізації. Йдеться насамперед про газопровід, який розширить можливості транспортування газу між Україною та Польщею – так званий інтерконектор.
Також йдеться про ремодифікацію газової інфраструктури в Польщі. З ким ми будемо підписувати угоду і співпрацювати з приводу побудови інтерконектору – ми поки теж не знаємо. Це може бути як приватна, так і державна структура.
Але важливо розуміти, що ми не просимо від української сторони жодних капіталовкладень, ми готові повністю забезпечити фінансування побудови інтерконектора.
– Вже зрозуміло, хто буде партнером LNGE з польської сторони?
– Ні, спочатку ми будемо досягати попередніх домовленостей з Україною, і коли вже буде підписаний меморандум з урядом – тоді зможемо почати переговори з Польщею.
Про терміни та вартість проекту
– Польща готова проводити ремодифікацію своїх потужностей?
– У нас було попереднє обговорення з польською стороною, з їхніми основними гравцями. Україна і Польща раніше проводили техніко-економічне обґрунтування і оцінку такого інтерконектора.
З польської сторони також є розуміння, що треба розширювати потужності. Утім, вони не готові були вкладати свої кошти – їм потрібна була сторона, яка знайде на це фінансування і ми такою стороною виступимо. Вони готові з нами працювати.
– Один з керівників LNGE Бен Бланшет стверджував, що йдеться про контракт на 20 років – саме стільки Україна буде зобов’язана викуповувати газ у вашої компанії. Чим обґрунтований саме такий термін?
– Довгостроковий контракт потрібен для того, щоб обґрунтувати можливість вкладень в інфраструктурні проекти, які ми пропонуємо.
Ми робили попередню оцінку, виходячи з аналогічних проектів в цьому регіоні – наприклад, інтерконектор між Словаччиною і Польщею обійшовся приблизно у 300 млн доларів. Вартість розширення регазифікаційних можливостей в Польщі – це теж кількасот мільйонів доларів.
Щоб робити вкладення у довгостроковий інфраструктурний проект, нам треба розуміти, чим його забезпечити. Тому потрібен довгостроковий контракт.
– Є підрахунки, що Україні американський газ обійдеться дорожче за газ, який імпортується зі Словаччини та інших європейських країн.
– Україна може купувати газ у Словаччини, Угорщини чи Польщі, але, фактично, це є російський газ, який постачається «Газпромом». Українська стратегія енергонезалежності передбачає відхід від монопольного постачання та диверсифікацію джерел газу.
Що стосується ціни – дійсно, зараз в Європі ціни на газ нижчі, але це спричинено дуже незвичними обставинами. По-перше, це тепла зима в Європі, через що країни змогли зекономити на опаленні.
По-друге, європейські постачальники не знали, чим закінчяться переговори між Україною та «Газпромом» про транзит газу, тому накопичили дуже великі обсяги газу в свої сховища, готуючись до потенційної кризи у постачанні. Комбінація цих факторів і призвела до надлишку газу на ринку і падіння ціни на газ в Європі.
Якщо подивитись на попередні 10 років, то в середньому американський скраплений газ був дешевший, ніж спотові контракти на газ в Європі. Якщо подивитись в розрізі ф’ючерсного ринку, то 2020-2023 роки – це період, коли американський газ буде або конкурентний за ціною, або навіть дешевший за спотові контракти в Європі.
Не зовсім правильно порівнювати короткострокові і довгострокові контракти. Ми пропонуємо забезпечити стабільне, довгострокове і надійне постачання, яке дало б можливість утримувати стабільну ціну, а не таку волатильну, як на європейському спотовому ринку.
– Ціна буде визначена у контракті?
– Контракт передбачає дуже прозорий механізм формування ціни на газ. В його основі лежить ціна на газ на Генрі-хабі (ключовий американський торговий майданчик, розташований в Луїзіані – Ред.). До цієї ціни буде додаватись вартість зрідження газу, транспортування, регазифікації і доставки в Україну.
Українська сторона матиме можливість у будь-який момент перевірити, як формується ціна – провести аудит і пересвідчитись, що весь процес є чесним та прозорим.
– LNGE планує сама видобувати газ і закуповувати його у інших видобувачів. Про які обсяги йдеться?
– Дійсно, наша стратегія передбачає, що частину газу ми будемо добувати самі. Зараз на газовому ринку США склалась така ситуація, коли активи з видобування можна придбати за вигідною ціною, і тому ми розглядаємо таку можливість.
В якій пропорції ми будемо видобувати і закуповувати – говорити зарано. Щодо обсягів, планується від 5 до 6 млрд кубометрів. Це лише ті обсяги, які ми експортуватимемо в Україну.
– Ви плануєте модифікувати власні потужності у зв’язку з розвитком українського напрямку?
– На даний момент у нас в Луїзіані немає потужностей зі скраплення газу. Ми плануємо придбати для цього кілька активів.
Зараз дуже хороша ситуація на американському ринку. І ми розглядаємо варіанти, ведемо переговори як з тими заводами, які вже працюють, так і з тими, які ще будуються або планується їх будівництво.
В будь-якому разі, впродовж наступних трьох років ми плануємо повністю або частково отримати такі активи.
– Скільки ви готові вкласти в ці активи?
– Приміром, завод, який зріджує близько 10 млрд кубометрів газу в рік, сьогодні в США коштує 5-6 млрд доларів. Такі придбання зазвичай фінансуються за рахунок проектного та позикового фінансування.
– Якщо контракт з українського боку буде підписано, в який термін відбудуться перші постачання газу?
– Ми були б готові розпочати поставки у 2023 році.
Про політичну підтримку в США
– Враховуючи, що питання постачання американського газу в Україну є також політичним, чи контактували ви щодо цього з урядом США? Наскільки вас підтримують?
– Безперечно, у нас є підтримка американського уряду, ми проводили робочі зустрічі з Департаментом комерції, Департаментом енергетики і Держдепартаментом.
Також ми проводили зустрічі з фінансовими інституціями: Американським експортно-імпортним банком та Фінансовою корпорацією розвитку (DFC).
Ми будемо звертатись за офіційною підтримкою, коли Україна підтвердить свою готовність співпрацювати, підписавши з нами меморандум.
Питання меморандуму є передумовою, щоб ми отримали державну підтримку в США. Державна політика США передбачає підтримку України.
Також частиною державної політики США є експорт скрапленого газу до Європи. Тому зрозуміло, що ми очікуємо на підтримку, оскільки наш проект відповідає цим цілям.
– Йдеться в тому числі про фінансову підтримку?
– Фінансова підтримка проявлялась би у вигляді позик державних фінансових інституцій, у тому числі від Експортно-імпортного банку США та Фінансової корпорації розвитку.
Крім того, щодо фінансування ми плануємо звертатись до європейських і міжнародних фінансових установ.