Агенство острых новостей НОЖ Ведущее информационное агенство, мы публикуем самые важные и актуальные новости общественной, политической и экономической жизни Украины и мира
Связанные статьи
Корупція в активах: кого обслуговує АРМА – суспільство чи олігархів?
Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних та інших злочинів (АРМА) було створено після Революції Гідності. Його завдання – шукати, знайти, а потім повернути народу України колосальні активи і гроші, вкрадені і відмиті корумпованим режимом екс-президента Януковича.
АРМА – орган зі спецстатусом, на який покладено завдання з виявлення, розшуку та управління активами, отриманими від корупційних злочинів, про який більшість українців напевно і не чули.
На жаль, попри грізну назву АРМА, великої небезпеки для корупціонерів не представляє. За майже 5 років роботи діяльність АРМА вже давно викликає безліч нарікань.
Неефективність у роботі АРМА стало «притчею во язице».Громадська рада, профільні антикорупційні організацій неодноразово вказували на неефективність розпорядження ними арештованим майном, ставлячи під сумнів суми, за які вони розпродавали державну і приватну власність.
Окрім експертів її критикують також чиновники і депутати. На жаль, численні критичні публікації в ЗМІ, здається, не бентежать чиновників з агентства. Інакше як пояснити, що антикорупційні організації, журналісти та експерти постійно пишуть про скандали та імовірну корупцію в діях агентства?
Читайте также: Використання АРМА для рейдерства на конкретному прикладі
Ось тільки три з найбільш резонансних кейсів у діях АРМА:
Перший, можливо самий показовий кейс. Після його вивчення складається враження, що агентство працює не в інтересах суспільства, а в інтересах українських фінансово-промислових груп.
Йдеться про конфлікт між компаніями олігарха Олександра Ярославського і бізнесовими колами мережі автомобільних автоцентрів «АІС».
Отже, до історії питання. В середині 2000-х кілька компаній, стратегічних партнерів АІС, кредитувалися в «УкрСіббанку». На той момент банк належав Олександру Ярославському, а одна зі структур АІС виступила поручителем за даними кредитами. Протягом 2007-2008 року позичальники справно погашали кредит і виплачували відсотки по ньому, погасивши більше 90% заборгованості.
У 2008 році у них, як і у будь-якого іншого сумлінного українського бізнесу, виникли деякі труднощі з погашення кредиту перед банком. Після численних судових процесів «Укрсіббанк» у 2017 році визнали «потерпілим» у кримінальній справі про шахрайство (істотно, що частково неповернений кредит, як в даному випадку, не є ні шахрайством, ні підставою для кримінальної справи, це класичний господарський спір).
Після цього банк продав борги позичальників третій юрособі — ще одному «бізнесу» олігарха Ярославського — «Української металургійної Компанії» (УМК).
При цьому сума була чомусь порівняно не висока, а дисконт від нарахованої банком заборгованості перевищив 95%.
Частина експертів схиляються до думки, що такі дії були незаконні, так як разом з боргом, слідчий визначив «УМК» як «потерпілого», що є юридичним нонсенсом. Адже коли продаються боргові зобов’язання, то продаються все цивільно-правові відносини, пов’язані з ним — застави, іпотеки, але аж ніяк не статус потерпілого.
Як бачимо, схема викликає дуже багато запитань, але звісно остаточну оцінку мають дати правоохоронні органи.
В результаті будівлі і споруди, на базі яких працювала мережа автоцентрів АІС, були заарештовані і передані в формальне керівництво фірми Ярославського.
Частина експертів вважає, що такі дії дозволили Ярославському штучно знизити ринкову вартість об’єктів нерухомості. Адже чим нижче вартість арештованого майна, тим більше маржа, на яку він зможе претендувати в подальшому.
Читайте также: Днепровский метзавод Ярославского запускают после семи месяцев простоя
Наскільки законно такі дії та чи нанесли вони збиток державі – остаточно мають вирішувати правоохоронні органи та суд, а ми перейдемо далі до розгляду цієї історії.
При передачі заарештованих активів в управління ЖК «Воздвиженка» були прийняті кадрові рішення. Попередній директор компанії-власника майна була звільнена у дивний спосіб (до речі, сама вона вважає, що це було незаконно), а її місце зайняв Андрій Новоченко.
На новій посаді він почав користуватися правами учасника судового розгляду в суперечках між власниками арештованого майна і «УМК.»
Однак судячи з його дій, складається враження, що він намагався підігрувати Ярославському. Наприклад, він через суд зажадав залишити без розгляду позови до «Укрсіббанку» і «УМК», які стосувалися припинення прав кредиторів нараховувати та вимагати сплати відсотків.
Таким чином Новоченко зіграв роль фільтра в стосунках між боржниками і кредиторами — просто не пропускаючи документи, позови, заяви, які могли б перешкодити структурам Ярославського і далі розпоряджатися активами автомобільної мережі. Конфлікт інтересів — у наявності, але це не збентежило чиновників з АРМА.
Ще один момент — АРМА за законом зобов’язана щомісяця контролювати та перевіряти наскільки ефективно здійснюється управління активами. Але у випадку з «Воздвиженка» складається враження, що агентство «не помічає» імовірного знецінення заарештованих активів.
«Воздвиженка» якщо і має такими ресурсами, то лише частково. А її попередня діяльність з управління майном призвела до того, що більшість автоцентрів «АІС» пустують, а майно знаходиться у неналежному стані.
У підсумку «Воздвиженка» виплачує АРМА незначну плату за управління активами, а держбюджет, в якому і так утворилася діра, позбавлений стабільних надходжень. Що вже говорити про людей, які втратили роботу в цей важкий для всієї країни час.
Черговий конкурс на управління 126 об’єктами «АІС» був оголошений агентством 15 травня 2020 року, а термін прийому заявок закінчився через 10 днів. До самого конкурсу є маса питань. Є всі підстави припускати, що умови і терміни прописувалися під конкретну юрособу.
От лише декілька з дивних фактів довкола конкурсу:
— Заявку на участь в конкурсі дуже важко скласти правильно. Після її вивчення складається враження, що для того аби її вірно заповнити потрібно отримати інформацію, якою володіє виключно АРМА;
— З 10 днів, відведених на процес подачі заявок, чотири – вихідні. Тобто підготувати повний пакет документів за цей термін майже нереально.
Відзначу, що серед компаній, які подали заявку на участь в конкурсі є і така, яка має необхідний досвід в сфері автобізнесу. Проте судячи із форми заявки, складається враження що шанси будь-якої іншої компанії – мінімальні.
Тому думаю журналістам і експертам варто уважно стежити за ходом «конкурсу». Лиш по його завершенню можна буде остаточно говорити про імовірні порушення чи стверджувати що чиновники АРМИ «заточували» конкурс під Воздвиженку чи іншу компанію.
Втім, це не перший конкурс від АРМА до якого є багато запитань.
У 2019 агентство віддало резиденцію Януковича в управління компанії «Скомпані», яку пов’язують з екс-регіоналом. Проти цього публічно виступила Громадська рада при АРМА, заявивши, що, хоча «такий критерій як» регіонал «або» нерегіонал «не може бути застосований до учасників конкурсу, проте є факти, які свідчать про те, що ТОВ» Скомпані» не має необхідних досвіду і фінансів для управління таким чутливим активом як «Межигір’я» «.
На не прозорість АРМА скаржилися і учасники конкурсу на управління Херсонської нафтоперевалки. В.о. глави компанії Ярослав Ковалевський, заявив тоді, що дії АРМА створили передумови для дестабілізації роботи нафтоперевалки. А один з учасників заявив, що АРМА фактично за 4 дні до дати оголошення результатів уже підписала договір про закупівлю послуг з оцінки, позначивши в ньому, що управителем майна є «Вествайт Трейд», яка повинна сплатити ці послуги. Тобто, складається враження, що в АРМІ точно знали хто переможе в конкурсі.
Інший резонансний випадок стався влітку 2019 року, коли АРМА потрапив у скандал з продажем земельної ділянки в 15 раз нижче його ринкової вартості. Ділянка площею 27 га, придбаний французьким інвестором в 2013 році за 200 млн грн, був заарештований в березні 2019 року і переданий в управління АРМА. Агентство ж, не довго думаючи, виставило ділянку на торги і продало його за 8,7 млн грн. київській фірмі «Пелучо» зі статутним фондом в 5 тис. грн. Приводом для продажу стала нібито складність зберігання земельної ділянки.
Не просто зрозуміти, в чому складність зберігання ділянки, адже його навіть поливати не потрібно було.
Важливо відзначити, що збитків держбюджету — не єдиний шкоду від цієї махінації. Інвестором, який придбав ділянку в 2013 році, був французький ритейлер «Ашан», тому АРМА, бажаючи того чи ні, зіпсувала репутацію України як країни, нібито відкритої для інвестора — як це декларував Президент Володимир Зеленський. І поки АРМА існує в тому вигляді, в якому є, провертаючи сумнівні схеми і влаштовуючи непрозорі конкурси, ніяка «інвестиційна няня» нам не допоможе.
Третій кейс безпосередньо торкнувся жителів двох міст — Новояворівська та Нового Роздолі — вони змушені були мерзнути без тепла. У 2018 році активи двох ТЕЦ були заарештовані у кримінальній справі про розкрадання газу і передані АРМА. Агентство, в свою чергу, передало їх в управління компанії-управителю. В результаті опалювальний сезон був зірваний, а співробітники ТЕЦ майже півроку не отримували зарплату. Обласна комісія визнала зрив опалювального сезону надзвичайною ситуацією технологічного характеру. Конфлікт розв’язався завдяки втручанню прем’єр-міністра — голову АРМА Антона Янчука відсторонили від виконання обов’язків, а в грудні і зовсім звільнили.
Втім, з призначенням Віталія Сігідіна на посаду в.о. керівника АРМА ситуація суттєво не помінялась.
Дивні схеми продовжують працювати. Конкурс на управління активами «АІС» — найкраще тому підтвердження.
Тому не дивно, що діяльністю АРМА, її керівництва — попереднього і нинішнього виявилася настільки «багатогранної», що був створений спеціальний Telegram-канал «АРМА: мистецтво красти», де зібрані найбільш резонансні корупційні схеми, які були реалізовані за участю екс-чиновників агентства та інших органів влади. Хоча така діяльність Агентства безумовно повинна була зацікавити в першу чергу правоохоронні органи.
Водночас єдино вірним захистом нас, громадян України, від корупції і подібних «схем», може бути тільки публічність та оприлюднення фактів, які можуть свідчити про не прозорі дії чиновників. Для того аби правоохоронні органи та суспільство дали правову та політичну оцінку їх діям.
censor.net.ua