23 марта, 2022 23:36

Тимошенко и Медведчук против анбандлинга «Нафтогаза»: что происходит и при чем здесь «Газпром»

Депутаты «Батькивщины» и ОПЗЖ требуют признать закон об анбандлинге «Нафтогаза» неконституционным. (укр)

З формальної точки зору Юлія Тимошенко, Віктор Медведчук та 45 їхніх соратників просто скористалися своїм депутатським правом вимагати в КСУ перевірки конституційності того чи іншого закону.

Інша справа, що така дія здатна, як мінімум, похитнути позиції України на європейському газовому ринку, а, як максимум, призвести до втрати 7 млрд доларів транзитних доходів для бюджету.

Якщо суд визнає анбандлінг неконституційним, «Газпром» отримає підстави розірвати чинний контракт і не платити Україні за транзит.

Але наразі час грає на руку України: хоча Тимошенко та Медведчук і подали «газову» скаргу як невідкладну, в порядку денному Конституційного суду на червень її поки нема.

Як володіти трубою

Усі доводи, які Тимошенко й Медведчук з соратниками виклали в скарзі до Конституційного Суду, можна звести до однієї фрази – «анбандлінг Нафтогазу неконституційний, оскільки газова «труба» – народне добро».

Нардепи стверджують, що за статтею 21 чинного закону «Про ринок природного газу», власником газотранспортної системи може бути лише держава в особі Кабміну.

Хоча текст цього закону на сайті ВР говорить, що насправді оператором ГТС може володіти як держава в особі Кабміну, так й інший «суб’єкт господарювання, 100% корпоративних прав якого належить державі».

Показово, що народні обранці вимагають від КС визнати, що, проводячи анбандлінг української газотранспортної системи, свої конституційні повноваження порушила взагалі-то Верховна Рада.

А Кабміну якраз слід віддати повний контроль за державними газовими компаніями, з фактичним натяком на скасування реформи корпоративного управління в енергетичному секторі. Український газовий ринок при цьому має відмовитись від стандартів, які задають нормативні документи ЄС, під приводом «верховенства Конституції над міжнародними зобов’язаннями України».

Таке подання, як кажуть учасники ринку, – лише видима частина зусиль, які докладає Тимошенко з соратниками для «торпедування» анбандлінгу «Нафтогазу».

Наприклад, депутат від «Слуги народу» Андрій Жупанін стверджує, що Тимошенко буквально однією правкою ледь не поховала закон про анбандлінг ГТС напередодні голосування 31 жовтня 2019 року.

Очільниця «Батьківщини» прийшла на засідання комітету ВР з питань ПЕК, де затверджували остаточний текст законопроекту до голосування, і попросила включити в документ слово «затверджує». Прохання Тимошенко виконали.

Після цього, як стверджує Жупанін, «Слуга народу» отримала «сигнал» від представників Європейської комісії, що варіант законопроекту зі словом «затверджує» не відповідає нормам ЄС. Тому документ в «авральному режимі» довелось переробляти.

В рамках анбандлінгу українська «труба» була виділена в окреме підприємство «Оператор ГТС», яким володіє Мінфін через держкомпанію «Магістральні газопроводи України».

Одним із двох представників держави у наглядовій раді МГУ є Віктор Пинзеник – політичний діяч, афілійований із Тимошенко. За інформацією директора «Центру досліджень енергетики» Олександра Харченка, Пинзеник методами «класичного саботажу» вже по суті розвалив роботу наглядової ради МГУ.

І саме Пинзеник був фактичним ініціатором звільнення керівника наглядової ради Вальтера Больтца, яке відбулось 31 травня цього року.

Стратегія блакитного палива

По суті, Тимошенко й Медведчук з колегами шукають усі можливі способи «торпедувати» проведений анбандлінг газової «труби», чим насправді шкодять не лише інтересам держави, але й інтересам «простих людей», яких на словах захищають. Тому що анбандлінг в підсумку дав Україні не тільки вигідні геополітичні позиції, але й додаткові ресурси для розвитку.

Зокрема, генеральний директор ТОВ «Оператор ГТС» Сергій Макогон каже, що завдяки відокремленню газотранспортної системи від «Нафтогазу», український газовий ринок фактично інтегрувався за стандартами в європейський.

Саме тому в кінці минулого року під час переговорів із «Газпромом» щодо угоди про транзит на наступні 5 років, Україна змогла наполягати на вигідному для себе принципі «качай або плати».

За словами Макогона, російський монополіст шукав для себе іншу альтернативу – зачепитись, у чому саме Україна не відповідає стандартам європейського газового ринку, та взагалі відмовитись від перекачки «блакитного палива» через Україну.

“Якби росіянам це вдалося, ми би залишились без транзитних доходів, а отже не змогли б утримувати газові магістралі в робочому стані. Натомість, тариф на транспортування газу для української промисловості зріс би учетверо”, – каже керівник «Оператора ГТС».

У повідомленнях про підписаний наприкінці минулого року транзитний договір із «Газпромом» фігурує цифра доходу в 7,2 млрд доларів за 5 років.

“Але це – мінімальна цифра, розрахована із поточного стану світового ринку нафти і газу, який з березня цього року перебуває в глибокій кризі”, – каже директор з розвитку «Федерації роботодавців нафтогазової галузі» Вадим Гламаздін.

За його словами, світовий ринок енергоресурсів у 2022 році відновиться, і відповідно до принципу «качай або плати», «Газпром» буде вимушений заплатити більше, ніж 7,2 млрд доларів.

Харченко додає, що історія про успішний анбандлінг – це й історія про встановлення принципів, які дозволяють зробити газ дешевшим на внутрішнього ринку України.

За словами експерта, коли на ринку є компанія, яка одночасно контролює й «трубу» й видобуток, то вона фактично є монополістом. Це дозволяє такій компанії встановлювати«зручні» для себе ціни на блакитне паливо, і заодно – не допускати своїх конкурентів до перекачки газу територією України.

А коли після проведеного анбандлінгу на ринку є декілька державних та приватних компаній, а «трубою» володіє незалежний оператор, тоді гравці ринку вимушені продавати газ за привабливою для споживачів ціною.

Врешті, як стверджує керівник енергетичної секції групи підтримки України в Європейській комісії Торстен Воллерт, існування незалежного «Оператора ГТС» фактично допоможе організувати в Україні новий сектор економіки – «газові хаби», в яких ЄС зберігатиме своє «блакитне паливо». Такий бізнес щороку може приносити Україні мінімум 50 млн доларів.

Бити «Газпром» спільно

Але найбільша проблема, за словами Макогона, полягає в тому, що Тимошенко й Медведчук вирішили оскаржити конституційність анбандлінгу саме в той час, коли «Оператор ГТС» ще не пройшов остаточну сертифікацію від Єврокомісії та Європейського Енергетичного Співтовариства. 27 грудня 2019 року «Оператор ГТС» отримав лише попередню сертифікацію на відповідність стандартам ЄС.

Остаточно процедура сертифікації повинна бути завершена найближчим часом. Як стверджує Воллерт, його колеги «уже пройшли більшу частину питань, тому процес рухається добре».

Як наголошують експерти, навіть якщо «торпедування» анбандлінгу через Конституційний суд має виключно внутрішньополітичні мотиви, основну вигоду від цього однаково отримає «Газпром».

Гламаздін пояснює, що в останні три тижні росіяни фактично перестали качати «блакитне паливо» в ЄС через свій газогін «Ямал-Європа» через різке падіння обсягів споживання.

При цьому «Газпром» вимушений користуватись потужностями української ГТС за принципом «качай або плати». Самовільно відмовитись від транзитного контракту з Україною росіяни не зможуть, бо в цьому випадку штрафні санкції можуть взагалі стати для «Газпрому» непідйомними. Ситуацію ускладнює і той факт, що в 2019 році компанія вперше у своїй історії стала збитковою.

Як стверджує Харченко, «Газпрому» потрібно «збити» транзитний договір з Україною, щоб показати Заходу недоговороздатність України, а заодно – вивести з-під санкцій «Північний потік-2».

І в цей ракурс аж занадто ідеально вкладається ситуація, коли спочатку «монобільшість» у ВР приймає закон про анбандлінг як перехід на стандарти газового ринку ЄС. А за пів року фракції, що називають себе опозиційними, намагаються скасувати перехід на європейські стандарти ринку газу під приводом його «неконституційності».

Тим більше, що «непередбачуваність» грає проти нашої країни і в інших сегментах світового ринку газу. Наприклад, як стверджує Макогон, будь-які «коливання» держави щодо стандартів ринку газу автоматично ослаблюють позиції України в конкуренції за право на проект «газового хабу ЄС» з іншими сусідами, поляками чи словаками. А росіяни і далі можуть використовувати нашу начебто «недоговороздатність», щоби відмовлятись переносити віртуальну точку продажу газу на східний кордон України.       

Втім, представники нинішньої влади сподіваються, що за підтримки західних партнерів Україні вдасться не допустити «торпедування» анбандлінгу, а заодно – утримати свої позиції на геополітичній мапі та на світовому ринку енергоресурсів.

Зокрема, радник президента України Ігор Новіков наголошує, що проведена реформа газового ринку – знакова для Офісу президента, тому Банкова робитиме «усе можливе, щоб зберегти її результати». Тим більше, додає Новіков, анбандлінг підтримав не лише Євросоюз, але і США.

“Свою допомогу, у випадку потреби, готові надати і структури Євросоюзу, бо незалежний український «Оператор ГТС» уже включений у плани посилення енергобезпеки європейських країн”, – наголошує Воллерт.

В той же час Жупанін каже, що фракція «Слуга народу» спільно з юристами «Нафтогазу» напрацювали усі можливі протоколи на випадок будь-якого рішення КСУ щодо «газового» подання Тимошенко й Медведчука. У випадку потреби, стверджує нардеп, СН готова оперативно подати та ухвалити новий закон про анбандлінг.

Проверьте

Президент Зеленский заявил, что шахтеры получили зарплату за октябрь и ноябрь

Долги по зарплатам шахтерам за октябрь-ноябрь уже перечислены на шахты. Об этом заявил президент Владимир …

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *